Підтримка Антимонопольного комітету України у впровадженні правил державної допомоги

Support the Antimonopoly Committee of Ukraine for Enforcing State Aid rules

1/14/2019

Витрачати за правилами: чим корисна для України румунська реформа системи держдопомоги


Штефан Сабау,
керівник експертної групи
Проекту "Підтримка Антимонопольного комітету України
у впровадженні правил державної допомоги"
(SESAR)

На шляху до членства в ЄС Румунії довелося повністю провести чимало непростих реформ, одна з яких – реформа системи державної допомоги. Майже 20 років тому Штефан Сабау був одним із румунських посадовців, відповідальних за ці зміни, а сьогодні він сам керує проектом ЄС, який допомагає Антимонопольному комітету України проводити аналогічні перетворення в Україні.
Його стаття – про те, як реформа системи державної допомоги проходила в Румунії, а також про схожість румунського досвіду із сучасними українськими реаліями.

Конкуренція як завдання номер один
В Європі дуже серйозно ставляться до проблем, пов’язаних із державною допомогою підприємствам та її впливом на вільну конкуренцію, яка є основою європейського єдиного ринку.
Реформа системи держдопомоги (разом із реформуванням системи судочинства) була однією з головних умов для вступу Румунії в ЄС у 2007 році.

Чому саме державна допомога?
Тому, що Румунія – як і Україна – успадкувала радянську структуру економіки, в якій головною дійовою особою була держава, представлена на ринку чималою кількістю державних підприємств, що отримували величезні дотації з бюджету. З точки зору ЄС, це означає не лише безконтрольне витрачання грошей платників податків, а й викривлення конкуренції. А тому Бухарест мав перейти на європейські правила державної допомоги.
На початку реформи у державній власності перебувало близько 50% підприємств Румунії, включно з індустріальними велетнями на кшталт суднобудівних заводів, металургійних комбінатів та шахт. Більшість із них були збитковими та виживали за рахунок дотацій. Кожен румун з власного гаманця розраховувався за їхню економічну неспроможність, практично не отримуючи нічого натомість.
Чи могло впровадження європейських правил контролю державної допомоги виправити таку ситуацію? Впевненості не було. Та принаймні було зрозуміло, що нові правила доведеться впровадити.
Румунія була зобов’язана встановити чіткі вимоги: на що та яким чином можна витрачати державні кошти.
Перший закон про державну допомогу був написаний 1999 року. Згодом – розробили напрями державної підтримки, з конкретними цілями та інструментами допомоги. Ці акти заклали основу нової системи. Вони можуть бути корисними для України, тому на них варто зупинитися детальніше.

 Мета перша – регіональний розвиток
Важливо зрозуміти, що європейські правила не означають заборони держдопомоги. Вона може зберігатися і подекуди навіть зростати – але повинна бути обґрунтованою.
Такою причиною може бути, зокрема, потреба підтримки депресивних регіонів.

Повіт Ботошани (регіон розміром між українським районом та областю) на північному сході Румунії – один із найбідніших не лише в країні, але й у цілій Європі. Нові правила держдопомоги дозволили нам зробити регіон цікавим для інвестицій. Нижчі ставки податку на прибуток разом з іншими державними преференціями почали приваблювати у Ботошани бізнес з усієї Румунії.
За кілька років справи в регіоні почали змінюватись на краще – зменшилося безробіття, значно зросли надходження до місцевого бюджету, з’явилось багато малих та середніх підприємств, а також компаній з європейським капіталом.
Згодом, в 2005-2007 роках, автор цих рядків очолював регіональний офіс Ради з питань конкуренції Румунії в Ботошанах та став свідком того, як старі промислові майданчики поступово трансформувалися у сучасні бізнес-центри для європейських компаній. Ці нові об'єкти отримали назву індустріальних парків.
Такі зміни були тісно пов’язані з іншим інструментом державної допомоги, який також активно застосовувався в Румунії та може стати корисним для України.

Мета друга – дослідження, розвиток та інновації
Європа прагне до інноваційної економіки. Завдяки європейським правилам державної допомоги Румунія створила низку великих індустріальних парків по всій країні, які зосередились на інноваційних технологіях.
Тут румунський досвід подібний до українського: у вас збільшення обсягів держдопомоги на науково-дослідну діяльність також може стати дієвим інструментом для залучення інвесторів та створення індустріальних парків.
Коли можна очікувати результатів реформи у цій сфері? Досить швидко!
Закон про держдопомогу в Румунії повноцінно запрацював у 2003-2004 роках, і саме в цей час у нас почався розквіт індустріальних парків. За два роки румунська Рада з питань конкуренції, аналог Антимонопольного комітету України, вирішила проаналізувати, наскільки економічно виправданим було впровадження нових заходів держдопомоги. Детальний аудит показав, що один євро, інвестований Румунією в індустріальний парк, приносив країні дохід у три євро.
Головною перевагою нових правил держдопомоги було те, що вона була орієнтована на прибуток, а не на компенсацію недоліків старої системи, тобто підтримку збиткових підприємств.

Мета третя – порятунок та реструктуризація підприємств
Водночас на існуючі збиткові підприємства не можна було просто закрити очі – а тому новий закон встановив також правила їхньої підтримки, які відіграли провідну роль у відродженні промислових регіонів Румунії.
Цей досвід також може бути корисний для України.
Нові правила передбачали, що в процесі банкрутства компанії держава могла втрутитися і надати фінансову допомогу – але виключно протягом обмеженого періоду.
Зараз допомога на виведення підприємства із кризового стану складається з позики, яку компанія має погасити протягом шести місяців. Якщо компанія виявляється неспроможна розрахуватися за позикою (що трапляється у більшості випадків) – вона повинна почати реструктуризацію.
Така система працює як ринковий фільтр та спонукає підприємства не розраховувати на підтримку з боку держави, а самостійно шукати можливості виходу з кризи – покращувати управління, проводити оптимізацію витрат, шукати нові джерела прибутку.

Мета четверта – захист довкілля та енергетика
Пріоритетом ЄС (і Румунії зокрема) є побудова "зеленої" економіки, в основі якої – виробництво, нешкідливе для людей.
Правила держдопомоги у частині захисту довкілля та розвитку енергетики в Румунії були спрямовані головним чином на контроль субсидій у найбільш шкідливій для екології вугледобувній промисловості.
Зміни у цій сфері були одними з найскладніших.
До вступу Румунії в ЄС вугільні шахти отримували величезні дотації, адже румунський вуглепром, як і український, був політично дуже чутливим сектором. Шахтарі та їхні родини становили велику масу виборців, і жодна політична сила не хотіла втрачати голоси через непопулярні рішення та зменшення видатків на підтримку шахт.
На початку реформи Румунія не мала приватних шахт, а державні були збитковими і потребували постійного вливання коштів, які замість того могли піти на розвиток інфраструктури, будівництво доріг тощо.
Нові правила держдопомоги зупинили нескінченний потік невиправданих витрат.
Правила ЄС вимагали переспрямування більшої частини "екологічної" держдопомоги на розвиток зеленої енергетики – вітрогенератори, сонячні електростанції тощо. Це змусило уряд поступово відмовлятись від вугілля на користь альтернативних джерел енергії та дозволило Румунії стати однією з перших європейських країн, де 20% енергії виробляється з відновлюваних джерел.
Розвиток зеленої енергетики привів у Румунію багато нових технології та інноваційних компаній, і в той самий час – допоміг покращити екологію, а отже, і здоров’я громадян.

Мета п’ята – малі та середні підприємства
Із цим напрямом допомоги все просто.
Малий та середній бізнес – основа ринкової економіки, і нові правила держдопомоги відкрили для невеликих румунських підприємств доступ до державних коштів, які до цього витрачали на субсидії збитковим державним гігантам.
Допомога давала можливість середнім та малим підприємствам зростати, і як наслідок – повертати державі більше коштів у вигляді податків. Ту саму дорогу цілком можливо пройти і в Україні.

Мета шоста – транспорт
Дуже важливим кроком для Румунії стало запровадження правил держдопомоги на розвиток транспорту. Її ідея – створення вільного ліберального ринку, в якому втручання держави зведене до мінімуму.
Зокрема, нові правила змусили уряд приватизувати низку залізничних маршрутів між містами.
На ринок, де панувала державна монополія, прийшли приватні компанії, які почали конкурувати за пасажирів з румунською залізницею Caile Ferate Române та між собою. Якість послуг на залізниці почала зростати, а ціни – ставали нижчим. Той самий ефект можливий і в Україні.
Нова система змінила також ринок авіаперевезень. Уряд надав значний обсяг держдопомоги на відкриття нових маршрутів.
Наприклад, раніше не можна було дістатися з Бухареста до дельти Дунаю літаком, хоча це був популярний туристичний напрямок. Тому компанії, які погодились працювати в аеропорту міста Тульча в самому серці дельти, отримали субсидії. А створення нових маршрутів, своєю чергою, позитивно позначилось на доходах регіону від туризму.

Звучить занадто добре?
Авторові цих рядків після розповіді про успіхи реформи в Румунії часто доводиться чути: "Невже обійшлося без негативу?". Це слушне запитання.
Дійсно, перші наслідки переходу на нові правила держдопомоги можуть бути негативними. Однак їх перекривають позитивні зміни в середньо- та довгостроковій перспективі!
Приклад – румунська металургійна промисловість.
В Євросоюзі держдопомога меткомбінатам заборонена. А оскільки державні металургійні компанії без допомоги були збитковими, їх довелося приватизувати.
Основний румунський виробник сталі в Галаці, одному з найбільших міст на кордоні з Україною та Молдовою, придбав холдинг "Арселор Міттал". Як наслідок, збитковий гігант, який потребував постійних бюджетних витрат, перетворився на сучасне успішне підприємство, яке наповнює бюджет.
Звичайно, в деяких галузях, таких як вугледобувна промисловість, реструктуризація має не лише економічний, але й соціальний вплив. В ЄС державна допомога у вугільній галузі може надаватись лише на закриття шахт, тому під час реформи було важливо збалансувати негатив від закриття додатковими заходами держдопомоги, спрямованими на соціальний захист звільнених шахтарів – безкоштовну перекваліфікацію, гарантію працевлаштування за новим фахом тощо.
Загалом румунський досвід доводить, що реформа державної допомоги є найкращим інструментом для активізації економіки. І це особливо помітно саме у таких країнах, як Україна або Румунія, яким необхідно навчитися саморегулюванню та відмовитися від радянського стилю державного управління.

Нові правила держдопомоги значно прискорюють цей процес.
ЄС готовий передати Україні свій найкращий досвід, щоб українці могли якомога швидше відчути позитивний вплив такої реформи.
Варто ще раз підкреслити, що реформа держдопомоги не ставить за мету заборонити державі витрачати кошти, а натомість надає механізм, який дозволяє витрачати ці кошти ефективніше, створюючи прозоріший та конкурентніший ринок.
Зрештою, державні кошти – це гроші громадян, і ніхто з нас не хоче кидати їх на вітер.


Немає коментарів:

Дописати коментар